Три тижні тому, 31 травня, група українських дітей, серед яких були кременчужани, вирушили до Польщі, щоб взяти участь у міжнародному освітньо-оздоровчому проєкті «Подай руку Україні»
Відпочинок, організований Європейським громадським об’єднанням «Інтелект України» в Республіці Польща спільно з польською школою у місті Живець, обіцяв подарувати насичену програму, багато цікавих зустрічей та позитивних емоцій. Організатори обіцяли забезпечити безплатне перебування в Польщі, ознайомлення з навчанням, заняття спортом, різноманітне дозвілля, а також харчування, проживання, медичне обслуговування.
Та сталося не так, як очікувалося.
У редакцію «Кременчуцького Телеграфа» звернулася матуся одного з учасників проєкту, пані Ольга, й розповіла, що насправді відпочинок перетворився у випробування для деяких дітей та їх батьків, а також для супровідників з Кременчука, які змушені були виїхати з табору раніше встановленого терміну.
За словами жінки, умови перебування дітей були жахливими. Жодного дозвілля їм не організовували. З дітьми у Польщі лишилось двоє мам. Іншого супроводу не було.
І це не всі проблеми, з якими стикнулися діти.
За словами жінки, до справи був залучений консул, викликали польську поліцію.
Ми звернулися за коментарем до пана Андрія Мельника, голови Кременчуцького міського осередку ГО ВО «Союз осіб з інвалідністю України», який виступав партнером проєкту в Кременчуці.
Пан Андрій зазначив, що насправді, дізнавшись про проєкт, хотів взяти в ньому участь.
Але вже на етапі підготовки почалися перші питання до організаторів. Програму перебування дітей в Польщі не надали. Згодом виявилося, що батьки мусять заплатити за дорогу по 3100 грн в один бік, що дорожче, ніж у звичайного перевізника.
Все ж таки діти й кілька супроводників, одна з яких кременчужанка, вирушили у Польщу.
Уже за кілька днів батькам стала надходити інформація щодо жахливих умов й неуважного ставлення до дітей з боку організаторів.
Діти жалілися на булінг, відсутність медичної допомоги. Супровідники зверталися до пані Кравченко, але не знаходили розуміння й не могли розв'язати проблеми.
Зі слів батьків, нам також стало відомо, що групі старших дітей дозволили самостійно вийти в місто без супроводу дорослих. Ці діти вигукували українські патріотичні лозунги, які не зрозуміли й не прийняли місцеві мешканці. В результаті відбулася бійка.
Після чергової скарги одного з хлопчиків на образи старших дітей, які дозволили собі цькування та знущання, батьки пішли за допомогою до пана Андрія Мельника. Той зв’язався з консульством й попросив втрутитися в ситуацію.
Розмова дійсно відбулася. Це підтвердила в телефонній розмові з нашими журналістами пані Наталія Кравченко.
Вона також розповіла, що проєкт працює протягом 10 років й спрямований на підтримку, реабілітацію й оздоровлення дітей, в тому числі українських, які постраждали від наслідків війни.
Вона також підкреслила, що приймаюча сторона власним коштом забезпечує харчування, медобслуговування, дозвілля для наших дітей. Батьки оплачують лише проїзд в обидві сторони.
Під час організації поїздки були написані офіційні листи на кременчуцьку мерію з пропозицією взяти участь дітей в цьому проєкті — тож все офіційно.
Що стосується скарг батьків, у телефонній розмові пані Наталія виявила справжнє здивування й підкреслила, що жодна з озвучених скарг не має підстав.
Що стосується вільного виходу за територію табору, за словами організаторки, це дозволено дітям старшим за 14 років. Вони мають можливість виходити в магазин чи на прогулянку. Факт бійки з поляками через патріотичні українські лозунги пані Наталія заперечує.
Що стосується дострокового повернення групи дітей додому, Наталія Кравченко повідомила наступне:
Наразі інші діти й досі перебувають у таборі в Польщі. За словами організаторки, і вони, і їх батьки цілком задоволені відпочинком — нам навіть запропонували поспілкуватися з деякими з них, щоб почути думку.
Факти, викладені в скарзі, є. Попри заперечення організаторки, батьки вважають, що всі вони мають підстави. Тож знайти правду в цій ситуації можна за допомогою правоохоронців.
З ним цілком згодна одна із супроводжуючих, яка рекомендує звертатися в поліцію із заявою, фіксувати факти порушення прав дитини, щоб надалі виключити подібні інциденти.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.